Молодь Рiвненщини
  Головна     Новини     Оголошення     Навчання     Робота     Дозвілля     Спорт     Бібліотека     Книга відгуків     Пошта









<<<

Соціальний портрет молодого читача XXI століття

Рівне 2009

     Сьогодні Україна стає дедалі відкритішою для новиз загроз, до яких суспільство поки що мало підготовлено, а найчастіше – не захищене, адже воно перебуває у маргінальному становищі. В країні не розбудована нова система цінностей, а руйнується історично ментальна. Тим часом трансформація наявних у суспільстві традиційних структур соціального, психологічного та культурологічного характеру викликає зміни в орієнтаціях та установках учнівської та студентської молоді. У молодіжному середовищі відбуваються пошуки нового сенсу життя, формуються нові запити, потреби, інтереси, видозмінюються мотиви інтелектуальної, професійно-кваліфікаційної та соціокультурної діяльності. Тим часом у суспільстві відбувається руйнація системи культурних традицій та моральних цінностей, втрачається віра у справедливість і гуманність суспільства, що призводить до розладу світогляду й відволікає молодь від соціальних орієнтирів у житті. Поряд з позитивними тенденціями – вільним вибором цінностей, результативним здійсненням духовно-творчої, інтелектуально-когнітивної діяльності й проникненням у новий соціокультурний простір та час – нинішнє становище молоді характеризується кризовими явищами, нестабільністю, суперечливістю, відсутністю новоутворених гуманістичних, соціокультурних, нормативних моделей поведінки, наявністю конфліктного потенціалу.
     Водночас нинішній час можна назвати періодом активної трансформації бібліотечної роботи на Рівненщині. Адже діяльність мережі бібліотек будується на поліфункціональних засадах надзвичайно потужного та структурованого інформаційного поля: від видачі книг додому, роботи в читальному залі, записів в читацькому формулярі до створення системи корпоративних каталогів і здійснення найскладнішого пошуку інформації в Інтернеті й участі в соціальній, соціокультурній та програмно-проектній діяльності тощо. Зважаючи на певні негаразди інформаційної, просвітницької та дозвіллєвої роботи сьогодення, а також труднощі фінансування з місцевих бюджетів, варто зазначити про необхідність трансформації набутого досвіду та здійснення пошуку інноваційних технологій для покращення діяльності мережі юнацьких бібліотек.
     Сьогодні надзвичайно актуальною проблемою в цій справі є створення умов для комплексного розвитку таких бібліотек – найголовніших соціальних інститутів виховання учнівської та студентської молоді. Одним із напрямків розвитку юнацької бібліотеки є оновлення її фонду за допомогою новостворених й тематично вибудованих та підібраних з потребами практики – цілісних книжкових комплексів. Такі комплекси, звичайно, варто формувати з врахуваням реальної читацької аудиторії та видавничих можливостей на ринку книги. На нашу думку, такі трансформовані книжкові комплекси будуть сприяти як підвищенню інформаційної грамотності юних читачів, так і покращенню доступу до необхідної інформації в умовах юнацької бібліотеки. Беззаперечно, всі ці неоднозначні проблеми потребують системного дослідження та оперативного упровадження отриманих результатів в практику діяльності юнацької бібліотеки.
     З метою визначення проблем удосконалення діяльності бібліотеки впродовж квітня – червня 2009 року дослідницьва група здійснила дослідження «Соціальний портрет молодого користувача ХХІ століття». Базою проведення наукової розвідки була Рівненська державна обласна бібліотека для юнацтва (далі РДОБЮ). Всього було опитано 387 респондентів. Для опитування методом районованого та квотного відбору були відібрані респонденти віком від 14 до 16 років та віком від 17 до 22 років, що становить майже 95% від загальної кількості опитаних. Інші категорії користувачів склали 5%. Серед опитаних переважають дівчата (90%) і лише 10% – хлопці.
     Особлива увага при побудові вибірки була надана молоді 14-22 років, адже сьогодні найсприятливіша ситуація з читанням складається саме в такій групі молодіжного середовища.

     За освітним рівнем респонденти:
-34% - респондентів мають неповну середню освіту
-30% - незакінчену вищу
-21% повну середню
-10% середньо спеціальну
-5%вищу освіту

     За соціальним статусом:
-67% - респондентів-студенти
-30% - учнівська молодь
-2% молоді викладачі
-1% працівники державних установ

     Серед опитаних:
-37% - навчаються у вищих навчальних закладах
-30% - в коледжах
-30% в школах, ліцеях, гімназіях
-3% працюють

     Переважна більшість респондентів (97%) не одружені, 3% опитаних – створили свою сім’ю. Основна частина опитаних (92%) вважає, що сімейний стан жодною мірою не впливає на інтенсивність читання, 5% респондентів вважає, що сьогодні вони стали читати більше. Водночас 3% опитаних зазначили, що в них стало менше часу на читання.
     Як свідчать результати дослідження, для отримання визнання в суспільстві, людина повинна перш за все, бути працьовитою (68%), душевною і чуйною (47%), нести відповідальність за себе і своїх близьких (45%), бути професіоналом своєї справи (44%) та толератно відноситися до інших людей (41%). Про необхідність мати належну власну гідність відзначили 38% опитаних. Тим часом позицію “бути патріотом своєї країни” відзначив майже кожний третій опитуваний (29%). Щодо інших рис, респонденти визначили такий рейтинг:
     - індивідуалізм - 28%;
     - талант і обдарованість - 22%;
     - мати навички конкурентної боротьби – 21%;
     - матеріальний достаток - 13%;
     - престижна посада - 11%;
     - вірність традиціям в сім'ї - 10%;
     - мати цікаву роботу (8%).
    Зазначимо про те, що молодь – найактивніший відвідувач бібліотеки, адже відвідують бібліотеку декілька раз на тиждень – 43% опитаних, 1-2 рази на місяць – кожен четвертий (24%), кожен п’ятий – (22%) відвідують бібліотеку – щонеділі. Водночас 7% опитаних відвідують бібліотеку 1-2 рази на декілька місяців, лише 1% респондентів відвідують нашу бібліотеку 1-2 рази на рік і 3% опитаних – за потребою.
    Серед мотивів відвідування нашої бібліотеки значно переважає «для навчання» (83%). Наступні позиції займають:
- 28% – дізнатися щось нове;
- 20% – для підвищення професійного рівня;
- 16% – для здобуття економічних знань;
- 10% – цікаво провести дозвілля;
- 4% опитаних приходять до бібліотеки з власної потреби     На запитання “В чому бібліотека найбільше сприяє? були отримані такі відповіді:
- для навчання – 83%;
- в пошуку інформації за темою, що цікавить – 69%;
- підвищити професійний рівень – 30%;
- для відпочинку – 8%;
- для спілкування – 7%;
-для ознайомлення з новими надходженнями до книгозбірні – 7%.     
Серед джерел, якими користуються опитані, перелік досить традиційний. Так, майже 100% респондентів користуються книгами різних жанрів, 31% – журналами, 21% – газетами, 14% опитаних використовують Інтернет і лише 2% – користуються електронними виданнями.
    Серед тематичних переваг молоді лідером є навчальна література (70%). Далі в списку переваг опинилися: наукова (29%) і науково-популярна література (26%), класика (24%), сучасна зарубіжна література (22%). На превеликий жаль, у дослідження зафіксований дуже низький інтерес читачів до сучасної вітчизняної літератури – лише 10%. Серед галузевих вподобань молоді є: психологія (33%), культурологія (31%), мовознавство (28%), економіка (24%) педагогіка (20%) та філософія (20%). Далі у рейтингу місця посідають: право (18%), соціологія (14%). Останні місця в рейтингу вподобань займають: духовно-релігійна література (11%), джерела про спорт (11%), технічна література (10%), політологія (6%).
    У відповідь на питання: «Яка книга була прочитана за останній рік та Вам запам’яталася?» – 34% респондентів не пригадали жодної, решта 66% назвали 44 автори книг. До рейтингу найпопулярніших увійшли: М.Булгаков «Майстер і Маргарита» (відзначили 7% респондентів), В.Барка «Жовтий князь» (5% респондентів), М.Матіос «Солодка Даруся» (4% респондентів), І.Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я», В.Гюго «Собор Паризької богоматері» (по 3% респондентів), Д.Бокаччо «Декамерон», Карпенко-Карий «Хазяїн», М.Коцюбинський «Тіні забутих предків» (по 2% респондентів). Однак, слід зазначити, що названі автори входять в список програмної літератури навчальних закладів.
    Читання художньої літератури, як і раніше, залишається головною частиною духовного життя сучасної молодої людини. Абсолютним лідером є історичні твори (43%). На другому місці – романи (40%), на третьому – оповідання (30%). Четверте місце займають твори про життя відомих людей (29%). Інтерес до пригодницької літератури (21%) переважає в порівнянні з читанням детективів (19%). Останні позиції займають п’єси (15%), твори в жанрі сатири і гумору (12) та мелодрами (5%).
Головним джерелом інформації про книги молодь назвала відвідування бібліотеки (93%), 30% опитаних у виборі книг прислухаються до рекомендацій вчителів ЗНЗ, викладачів ВНЗ, 26% респондентів орієнтуються на відвідини книжкових магазинів, 20% – прислухаються до порад друзів, 20% знаходять корисну інформацію в Інтернеті. Останні позиції посідає реклама в ЗМІ (9%) та поради рідних (5%).
Таким чином, переважна більшість опитаних насамперед орієнтується на послуги бібліотеки. Молодь сьогодні не має достатньо коштів, тому вважає що краще відвідати бібліотеку, ніж купувати дорогі книги в магазині.
Тим часом домашні бібліотеки сьогодні мають 77% респондентів, немає у 23% опитаних. Зазначимо, що кількість книг в домашніх бібліотеках невелика:
- менше 100 книг – 47%;
- від 100 до 300 книг – 20%;
- книжкові зібрання від 300 до 500 книг – 8%;
- понад 500 книг – 2%.     Проте, можна припустити, що домашні бібліотеки зібрані старшими членами сім’ї.     У структурі дозвілля молоді читання займає третє місце і його важливість відзначили 53% респондентів. У вільний час 60% опитаних надають перевагу спілкуванню з друзями, 55% – прослуховуванню музики, 47% – перегляду телепередач, 25% – заняттям спортом, 16% – відвідуванню дискотек, нічних клубів, 14% – шопінгу. Невелика частина опитаних (11%) віддала перевагу «віртуальним подорожам» в Інтернеті, 8% опитаних весь свій вільний час присвячують для підготовки до вступу у вищі навчальні заклади.     Досить цікавими стали відповіді наших молодих респондентів щодо способів подолання економічної кризи в нашій країні. 52% опитаних намагаються не помічати економічних негараздів, 25% – вивчають різноманітну економічну літературу сьогодення, 18% – покладають надії на батьків (родину), відповідно 16% – активно здобувають навички конкурентної боротьби і 14% – поглиблено вивчають іноземну мову для подальшого працевлаштування за кордоном.     Одним з питань у дослідженні було наступне: «До якої символічної групи ви себе віднесли?»:
81% – до оптимістів,
44% – готових до ризиків,
29% – до сміливих у діях,
5% – агресивно налаштованих,
4% – до байдужих,
3% – песимістів.
    Репрезентуємо відповіді користувачів на відкрите запитання: «Ваші пропозиції щодо покращення бібліотечного обслуговування?» (Пропозиції подаються без зміни стилю викладу):
1. Загалом діяльність бібліотеки мене задовольняє – 70%.
2. Бажано бути більш приязними до користувачів – 18%.
3. Варто збільшувати фонд книжками сучасних авторів – 10%.
4. Необхідно замінити старі комп’ютери – 2%.    &nbsВивчення і забезпечення реальних інформаційних потреб молоді – одне з основних завдань сучасних бібліотек, це допомагає вносити корективи у практику діяльності бібліотеки в її інноваційному розвитку. Рівненська державна обласна бібліотека для юнацтва має для цього невичерпний ресурсний потенціал.    &nbsСоціологічне дослідження проводилося в Рівненській державній обласній бібліотеці для юнацтва протягом березня – квітня 2009 року.



<<<
   Головна     Новини    Оголошення     Навчання     Робота     Дозвілля     Спорт     Бібліотека     Книга відгуків     Пошта